„Маленька Міс Радість” – історія про справді дивних людей. Дідусь сидить на наркотиках і любить груповий секс, внук обожнює Ніцше та дає обітницю мовчання, батько і мати живуть як звичайні середньостатистичні лузери, товста донечка мріє про перемогу в конкурсі краси, а дядечко-гей тільки й думає про те, як би покінчити з власним життям. Справжній пандемоніум, який вражає до глибини душі й наповнює свідомість приємними емоціями та враженнями.

Однак ця картина втратила б левову частку свого наївно-романтичного шарму, якби не музичний супровід, який допомагає перетворити видиме на щось більш цілісне та вражаюче. І хай надпис "various artists" на обкладинці диску з офіційним саундтреком Little Miss Sunshine вас не лякає. Адже насправді, це цілісне й гармонійне музичне полотно відтворене композитором Майклом Данна в тісному тандемі з денверським кабаре-колективом DeVotchKa та ще кількома не менш іменитими й не менш чудернацькими виконавцями.

Учасники DeVotchKa старанно виплітають шалені музичні полотна, прикрашені голосом фронтмена Ніка Урата, вокал якого схожий водночас на Роя Орбісона та Стефіна Меррітта. Ну а додаткових фарб до палітри додав ліричний інді-трубадур Sufjan Stevens зі своєю "No Man's Land", "Catwalkin'" Тоні Тісдейла та ремікс класичної "Superfreak" Ріка Джеймса. В результаті ми отримуємо добрий і світлий фільм про вічні цінності з музикою, яка якнайкраще пасує тому, що ми бачимо на екрані.

(с) журнал "Cinema"