Андрій Тимчишин-Валевський (![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small} mcstrick) wrote,@ 2008-06-09 12:43:00 |
|
| Current music: | Jamie T - Sheila |
Невідома Україна | Буцький Каньйон (Черкаська область)
130 кілометрів Одеською трасою до Жашкова. Потім 30 кілометрів звивистою дорогою до селища міського типу Буки і ви потрапляєте в царство скель, водоспадів, зеленого солдата і заниканого Леніна. Посеред рівнин - справжній гірський пейзаж. І чудовий відпочинок для тих, хто втомився від міського гамору і хоче подихати свіжим повітрям. Туди ми їздили в суботу, про що і буде моя фоторозповідь.
Шуруючи по Одеській трасі ми набрели на величезне поле червоних маків. Дівчата одразу побігли фотографувати, а Шухер нюхати. Одразу видно, що мужчіна понімаєт толк в цвєтах.
А маків було до фіга і вони були дуже класні. Шкода, що ці квіти в зірваному стані стоять не більше години. А то було б красиво. Хоча так красивіше.
А це вже сам Каньон і моя жона на його краю. Висота там близько 40-50 метрів. До того ж більшість схилів не пологі, а звичайні скелі, при вигляді яких в скелелазів буде потужний і миттєвий оргазм. Спускатись до води досить легко, можна заїхати машиною одразу за мостом, а можна поступити як ми - залишити тачку зверху і спуститись стежечкою до більш диких і кращих місць.
Контраст взагалі бомбовий. Зверху звичайна центральноукраїнська рівнина - синє небо, зелені квіточки, запах сіна й шум води. Дуже красиво.
А внизу одразу велетенські скелі, майже гірський потік, водоспадики і перманентне враження, що цього тут бути просто не може і що зараз ти не в Черкаській області, а десь ближче до Карпат.
Водичка дуже чиста, хоча в затоках є і латаття. Ми самі не купались, тільки ноги і пиво мочили. Зате трохи вище за течією були шальоні хлопаки, які не тільки плавали наввипередки але й зі скали стрибали з дикими криками та гучним зануренням. Всі залишались живі, отже вода там справді глибока.
А ми в цей час заховались від сонця під скелею і розклались там табором. Пекли мнясо, пили пиво, відпочивали і тринділи за жисть, насолоджуючись чистезним повітрям. Це вам не Київ з його пробками та смогами.
Ближче до вечора вибрались вже догори, до сонця. В принципі, там легко можна розбити палатку і чудово заночувати. Місця дуже багато і види просто фантастичні.
Шухер щось там собі майстрячив з легкозаймистими матеріалами, а Ната висловлювала своє позитивне ставлення до творчості американського гурту Metallica.
Я ж в цей час клацав щось, балансуючи на брилах понад потоком. Якщо хтось висоти боїться, то краще туди і не лізти. А то можна гепнутись за милу душу. І тоді ніхто ваших кісточок не збере. ГгГгГ! Жарт)
А це ми жерли полуниці перетерті!
А це ми небу моргала виколювали!
А це ми красувались модельним взуттям на модельних ногах!
А це ми щоки втягували, щоб показати всю прєлєсть наших дєтства чістих глазьонок!
А це невідома споруда, частково збудована внизу, біля самої води. Її призначення так і залишилось невідомим - може якась гідроелектростанція. Але водночас взагалі незрозуміло яким чином туди змогли будівельні матеріали відтранспортувати - там немає жодного підходу зі сторін. Ото таке.
Натуся стоїть над урвищем і не боїться! Ось вона відважна жіноча натура, яка знає про небезпеку але вважає за потрібне про неї не думати! Честь і хвала! :)
А це файні види навколишніх видів.
До речі, по цим брилам валить вода, яка скочується в дуже великий котлован, з якого вже далі фугує річка. Виглядає воно так, наче хтось спеціально це все виточив і поскладав.
Натуся гадає на ромашках.
Ще одне видиво файної природи.
А це руїни якоїсь споруди, схожої на замкову. Внизу навіть є якісь ходи, але туди ми так і не полізли. Нічого, наступного разу візьмемо ліхтарі й будемо бавитись в Індіану Джонса та Духа Черкаської Області.
А це власне один з водоспадиків, який потім стікає по вищезазначеній брилі. Вода досить швидка та і виглядає гарно.
Шухер демонструє свої виняткові акробатичні здібності за допомогою дровиняки та швидкої води. Людям з підвищеною нервовою збудливістю дивитись заборонено, можна тільки підглядувати.
